Починаючи розмову про
формування мотивації навчальної діяльності учнів на уроках математики, я хочу
підтримати розмову про внутрішню і зовнішню мотивацію навчання. Під час
проведення відкритих уроків і підготовки до них, ми, вчителі, стимулюємо,
спонукаємо і мотивуємо діяльність учнів. Але, це не означає, що після таких
більш красивих, більш емоційно забарвлених, технічно підготовлених, продуманих
уроків, не покращується внутрішня
мотивація навчальної діяльності учнів. Навпаки, вона покращується, оскільки
діти, в першу чергу не хочуть виглядати гіршими за інших, у дітей виникає
стійке бажання показати рівень своєї компетенції з предмету.
Дуже
добре, якщо навколо учня на уроці
створюється атмосфера свободи вибору: йти до дошки чи ні, виконувати це
завдання чи інше, обирати олімпіаду з математики чи ні. Так на уроці геометрії
в дев’ятому класі під час вивчення теми: «Коло», я включила в презентацію слайд
із вставкою фільму про створення моделі еліпса. Матеріал не обов’язковий для
вивчення. Знаючи про невисокий рівень мотивації
учнів дев’ятого класу, я все-таки сподівалась, що помітивши слова:
«Зроби сам!», якась дитина зробить цю модель. Дійсно, після уроку підійшов учень,
попросив переглянути фільм ще раз і на наступний урок з’явилася діюча модель
еліпса. Умовою успішного навчання є
мотивація, котра спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й
поглиблення своїх знань.
Хоча в даному випадку не обійшлось і без мотивів
отримати високу оцінку за виконану роботу. В будь якому разі, те що зроблено своїми
руками, запам’ятається надовго.
Чим більше навчальне завдання дозволяє
дитині почуватися компетентною та ефективною, тим вищою в неї буде внутрішня
мотивація до певного виду діяльності. Навчання, яке
ґрунтується на внутрішній зацікавленості, буде значно успішнішим, тому що при
наявності такої зацікавленості дитина здатна працювати довше без будь – яких
зовнішніх підкріплень.
Школярі, яких приваблює насамперед інтерес
до самого процесу навчання, схильні обирати складніші завдання, що позитивно
впливає на розвиток їх пізнавальних процесів. Ми дуже раді, що в цьому році до нас
знову прийшли діти на олімпіаду з математики. Це прояв в основному внутрішньої
потреби випробувати свої сили з предмету. В вітальній листівці, яку ми
випустили після олімпіади, слова в першу чергу: «Вітаємо сміливих!», а потім:
«Вітаємо розумних!», не випадково. Не всі готові були випробувати свої
здібності і знання. 
Ще один
із мотивів навчання – це впевненість дітей, що їх досягненнями пишаються батьки
і вчителі. Можливо це не головний мотив, але й не останній. Для дитини важливо,
що б в школі знали і цінували його успіхи Хочу зупинитися на між-предметній мотивації. Якщо вчитель
говорить з повагою про інші предмети, та якщо він ще і розуміється на цьому, це
дуже впливає на формування мотивів навчання. Вчитель математики говорить про
дуже цікаві предмети: фізику, хімію, дає настанову багато читати і таке інше. Такі прийоми дуже ефективні.
Тобто між-предметна мотивація стимулює учнів на одних уроках до вивчення інших
предметів. Застосування різноманітних знань на уроках інформатики (математичні
задачі, задачі на логіку, вправи з української мови, географії, історії, музики
таке інше) – хороший приклад між предметної мотивації.
Один
із методів мотивації навчання для учнів з низьким рівнем навчальних
досягнень: створення на уроці ситуації
успіху. Навчальна діяльність має бути оптимальною за рівнем складності.
Якщо перед дитиною стоїть надто просте завдання, воно не викличе в неї інтересу і внутрішньої мотивації.
Важливою
умовою зростання внутрішньої мотивації є
така характеристика навчальних завдань як новизна і непередбачуваність, що, як
правило, викликає внутрішній інтерес дитини. ( Приклад, інтерактивна вправа «Акваріум»). 
Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру в безмежні сили людського
розуму. Вона виховує волю, характер. (В.Сухомлинський).
18.01 2011
рік (Виступ на педраді) Презентацію можна викачати ТУТ.
| 
